Фейки в соцмережах витісняють реальні новини

Обсяг дезінформації, яку поширюють через інтернет, зростає так швидко, що фейкові новини починають витісняти реальні.

Про це заявив голова комітету Палати громад британського парламенту з культури, преси та спорту Даміан Коллінз.

За його словами, люди ледве відрізняють фейкові новини від реальних.

Зі зливного бачка у бульбашку фільтрів

РОЗМОВА ПРО СЕРЕДОВИЩЕ УКРАЇНСЬКИХ ІНТЕРНЕТ-ЗМІ ТА ПРАВИЛА ОСОБИСТОЇ І ЦЕХОВОЇ МЕДІА-ГІГІЄНИ

В умовах інформаційної війни або ти здобуваєш інформацію, або інформація здобуває тебе. У джунглях українських інтернет-ЗМІ водиться багато всякого: пропагандистські фейки, які поширюють дешеві, але популярні сайти «зливні бачки», маніпуляції, проплачені матеріали (так звана джинса), дезінформація, халтурна робота. Іноді популяцією якогось із цих видів починає просто кишіти, і читачі самотужки (часом за них це роблять алгоритми соцмереж) будують в інформаційних джунглях бульбашки фільтрів, коли до них доходить інформація тільки з улюблених джерел.

КЕРУВАТИ ЕМОЦІЯМИ: ЯК ПЕРЕМАГАТИ У СВІТІ ФЕЙКІВ

СИЛА ФАЛЬШИВИХ

У 1873 році на площі Євбаз (тоді вона офіційно називалася Базарна площа, а зараз – Площа Перемоги) у Києві несподівано збудували ешафот. Газети переказували популярне в народі пояснення: на ешафоті відбудеться публічна страта доньки одного відомого киянина. Покарати її мали за статевий зв’язок із собакою, внаслідок якого вона народила цуценят.

Новина миттєво облетіла місто й мала ефект інформаційної бомби.

7 кроків до медіа-грамотності

Не вір заголовкам і перевіряй першоджерела

«МОН скасувало батьківські комітети», «Пологи в Україні стануть платними» – ці та інші неправдиві новини раніше можна було побачити в українських ЗМІ. Іноді фейки створюють ненавмисно, просто не розібравшись у ситуації. Але довірливі читачі, які не звикли перевіряти інформацію і вірять ЗМІ на слово, часто поширюють такі «новини». Щоб такого не траплялося, ми підготували для тебе кілька порад з медіа-грамотності.

6 порад про здоровий спосіб інформаційного життя

Практики здорового інформаційного життя не дуже відрізняються від просто здорового життя. Це режим, певні вправи, якісне харчування, розуміння того, як працює ваш організм, ваші механізми сприйняття тощо. Здорове інформаційне життя — це постійна робота над розширенням кругозору, це вивчення та використання іноземних мов та інші корисні звички. Якщо постійно їсти у випадкових місцях, харчуватися сумнівними чебуреками та біляшами на ресурсах без назви, запиваючи це токсичними напоями із соціальних мереж — не варто розраховувати на нормальне травлення. 

Особисто я за гастрономічні експерименти, але базове інформаційне меню краще складати з перевірених джерел. 

Проект Медіа гігієна від Ліга.нет

Украинские медиа переживают очередной период взросления. Маленький рынок рекламы, постоянный отток сильных журналистов и редакторов из профессии, расколы и склоки в медиасообществе - все это привело к размыванию критериев качества в медиа. Редакция LIGA.net взяла на себя смелость начать откровенный разговор о проблемах профессии.

Перед нами настоящие Авгиевы конюшни, одним материалом, одним типом критериев обойтись сложно. Для начала мы ограничимся новостными сайтами и попробуем обратить внимание на разницу между медиа и площадками, транслирующими сомнительный контент - речь о пропаганде или джинсе.