Винні в цій історії в першу чергу самі соціальні мережі. Алгоритми ранжування контенту яких призвели до можливості заробляти багато грошей на монетизації аудиторії, яка залипає довгий час в цих соцмережах. А з іншого боку ці ж алгоритми популяризували конспірологічну теорію QAnon, десятки мільйони прихильників якої вірять у сексуальну експлуатацію маленьких дітей керівництвом Демократичної партії США, що поклоняються Сатані. Ці ж алгоритми дають змогу вірити сотням тисяч чи навіть мільйонам українців в те, що Порошенко вбив свого брата.
Чому таке стало можливим? Алгоритми соцмереж постійно вдосконалюються. Вони знаходять все більше вразливостей в нашій психіці, розуміють наші схильності, згодовують нам все більше контенту, який ми готові безперервно споживати. Це суть бізнесу соцмереж. Вони монетизують наш час.
Про те, що соціальні мережі несуть велику загрозу суспільству, відомо давно. Але протидія цим загрозам натикається на фундаментальну для країн Заходу цінність – свободу слова. І соцмережі довгий час маніпулювали цим, захищаючи свій бізнес. Ви ж не хочете, щоб ми в ручному режимі контролювали хто і що може говорити?
Але все це тривало до штурму Капітолію 6 січня. Після цього уникати дій соцмережам було вже важко, оскільки вони б наразились на досить жорстку протидію з боку суспільства, медіа, нової влади.
Та штурму б не відбулось, якщо б не було соцмереж. Якщо б їх алгоритми не підбирали для прихильників конспірологічних теорій відповідний контент (без згоди і розуміння цих людей), якщо б контент, який споживають прихильники різних політичних таборів не підлаштовувався під їх смаки, що в результаті призвело до жорсткої поляризації суспільства.
ІТ-гіганти створили інструмент, який самі толком і не вміють контролювати. Сервіси, які на початку задумувались як корисні для соціалізації людей, перетворились на інструменти маніпуляції, деструкції, можливості штучної зміни влади, загрози національній безпеці.
Звісно, не лише соцмережі винні в такій ситуації. Вони робили те, що дозволяє їм закон. Законодавці жодної країни не створили інструменту, який би з одного боку давав можливість існувати бізнесу соцмереж, з іншого, захищав суспільство від втручання цих соцмереж. Та вони й не могли створити цього. Бо сама природа соцмереж побудована на вивченні своїх користувачів, а потім задоволення їх потреб, що фактично призводить до маніпуляції людьми.
Станом на сьогодні в американському суспільстві потрохи назріває консенсус щодо необхідності регулювання роботи великих ІТ-гігантів. Влада, яка вже не в теорії, а наочно бачить загрози нацбезпеці, люди, які починають перейматись своїм життям, медіа, які втрачають доходи від реклами, бізнеси, які все більше втрачають позицій через роботу таких компаній, як Amazon.
Чи вдасться знайти компроміс між бізнесом соцмереж та безпекою? Не факт.
Немає коментарів:
Дописати коментар